Артемівської міської ради
Донецької області
Методичний кабінет
МЕТОДИЧНИЙ ДОВІДНИК
«ВДОСКОНАЛЕННЯ УРОКУ ЯК ОСНОВНОЇ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ»
Творча група
Керівник групи:
Кондратьєва М.Ю. – вчитель ЗОШ №18
Члени групи:
Захаренко Л.М. – вчитель ЗОШ №12
Оніпко Н.Д. – вчитель ЗОШ №12
Жучок Л.Д. – вчитель ЗОШ №18
Аббасова В.Г. – вчитель ЗОШ №18
Жихарцева Л.П. – вчитель ЗОШ №18
Попова Л.І. – вчитель ЗОШ №18
2015 р.
Зміст
Нормативно-правове забезпечення викладання математики 3
Вступ 6
Підготовка вчителя до уроку 7
Вимоги до сучасного уроку 9
Вибір раціональної структури уроку 10
Практичні поради щодо формулювання мети уроку 13
Шляхи та методи формування компетентностей 18
Зразки структури деяких типів уроків 23
Методи та прийоми створення і проведення акмеологічного
уроку 26
Додатки 31
Самоаналіз уроку 32
Література 33
Нормативно-правове забезпечення викладання предмета
У процесі
викладання математики слід керуватися такими нормативними документами:
1. Закон
України «Про освіту».
2. Закон
України «Про середню загальну освіту».
3. Національна
доктрина розвитку освіти.
4. Державна
національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»).
5. Державна
цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної
освіти на період до 2015 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 13.04.2011 № 561).
6. Концепція
профільного навчання у старшій школі (наказ Міністерства освіти і науки
України від 11.09.2009 № 854).
7. Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти (затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392).
8. Положення
про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних
предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі
спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності (наказ Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 № 1099.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за №
1318/20056).
9.
Положення про Всеукраїнські учнівські Інтернет-олімпіади (затверджено
наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
11.06.2012
№ 671. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2012 року за
№ 1074/21386).
№ 671. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2012 року за
№ 1074/21386).
10. Положення
про Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру» (затверджено наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 07.05.2012
№ 552. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24
травня 2012 року за № 819/21131).
11. Положення
про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів
(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 № 601).
12. Положення
про ДПА учнів (вихованців) у системі загальної освіти (наказ Міністерства
освіти і науки України від 21.12.2009 № 1151).
13. Положення
про класи з поглибленням вивченням окремих предметів у ЗНЗ
(наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.2009 № 312).
14. Положення
про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховної праці в
установах і закладах освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від
01.08.2001 № 563).
15. Критерії
оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 13.04.2011 № 329. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 травня 2011 року за №566/19304).
16. Орієнтовні
вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої
освіти з предметів інваріантної складової навчального плану (наказ Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту України від 30.08.2011 № 996).
17. Про
використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних
закладах (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 02.08.2012 № 882).
18. Про
затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання
(наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
14.07.2011 №791).
19. Про
безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму
загальноосвітніх навчальних закладах» (лист Міністерства освіти і науки, молоді
та спорту України від 01.02.2012 №1/9-72).
20. Про
навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру
2014/2015 навчального року (лист Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України від 11.06.2014 №1/9-303).
21. Щодо
інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін. Математика
(лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
01.06.2012 № 1/9-426).
22. Орієнтовні
вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з
природничо-математичних дисциплін у 2-11 класах (лист Міністерства освіти
і науки України від 27.12.2000 № 1/9-529).
23. Про обсяг і
характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів
(лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.07 № 1/9-651).
24. Про
нормативи граничної наповнюваності класів, груп, гуртків та нормативи
поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у середніх закладах
освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №
128).
25. Про
внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх
навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від
19.05.2008 № 432).
26. Про
затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ Міністерства
освіти і науки України від 19.05.2008
№ 431).
№ 431).
27. Методичні
рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних
екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
(лист Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61).
28. Про
затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у
загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності (наказ
Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України від 10.05.2011 № 423).
29. Інструкція
з ведення класного журналу учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496).
30. Про
затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх
навчальних закладах І-ІП ступенів (наказ Міністерства освіти і науки
України від 23.06.2000 № 240).
31. Лист Міністерства від
24.05.13 № 1/9- 368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5 класах
загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній
школі»
32. Навчальні програми з математики для учнів 5 – 9 класів, 2012 рік (М.І. Бурда,
Ю.І. Мальований, Є.П. Нєлін та ін.)
33. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
«Математика 5 – 12», Київ, «Ірпінь», 2005 рік Затверджено МОНУ (лист №1/11 –
6611 від 23.12.2004)
34. Збірник програм з
математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох
частинах) Видавництво «Ранок», 2011 рік. Затверджено МОНУ (наказ від 28.10.2010
р. №1021)
Введение
Совершенствование
урока как основной формы организации учебного процесса
Урок как форма обучения возникла в середине XVI века.
Она была обоснована Я.А. Каменским как «полезная коллективная форма» обучения
детей одного возраста и одного уровня готовности в количестве 30 – 50 человек.
В дальнейшем о
важности именно такой формы обучения убедительно писал К.Д. Ушинский, и именно
она оказалась самой живучей. Последние годы в современной педагогике стали
появляться критичные замечания в адрес урока, как формы обучения. Главный
недостаток – это стандартность построения урока, ведущая к формализму знаний.
Конечно, говорить о смене формы
обучения не стоит, а вот обратить внимание на форму проведения урока смысл
есть. Ведь как писал К.Д. Ушинский: «Учитель живет до тех пор, пока учится; как
только он перестает учиться, в нем умирает учитель».
Что такое современный урок?
Каким должен быть современный урок?
Современный урок – это урок, насыщенный многообразием
учебных ситуаций, и каждая из них вызывает в учащихся вопросы и удивление. Это
урок, на котором ученика не унижают за то, что он чего-то не знает, не понимает,
не умеет, а поправляют и учат. Современный урок – это педагогическое
произведение, учитель вносит в него свое творчество, свой методический почерк.
Настоящий урок начинается не со
звонка, а задолго до него.
Достоинство
урока определяется качеством подготовки к нему учителя. Подготовка – это не что
иное, как разработка урока, его моделирование или проектирование, оформленного
в поурочный план (краткий или развёрнутый).
Поурочный
план – это не только рациональная конструкция урока, но и программа деятельности,
продукт творчества учителя, отражение его педагогического почерка, важнейший
элемент культуры, средство экономии времени и сил.
В
поурочном плане обычно указываются тема и цели урока, распределение времени по
этапам, кратко поясняется содержание работы. В ходе урока в связи с
изменившимися обстоятельствами учитель может внести коррективы или изменить
своё собственное творение.
Урок должен быть пронизан
творчеством и вместе с тем оставатися уроком
С.И. Гессен
Подготовка учителя к уроку
1. Учёт
особенностей учащихся класса:
Ø уровень класса;
Ø отношение учащихся к предмету;
Ø темп работы класса;
Ø сформированность ЗУН;
Ø отношение к разным видам учебной деятельности;
Ø отношение к разным формам учебной работы, в том числе
нетрадиционным;
Ø общая дисциплина учащихся.
2. Учёт
индивидуальных особенностей:
Ø тип нервной системы;
Ø коммуникативность;
Ø эмоциональность;
Ø управление восприятием нового материала учащихся;
Ø умение преодолеть плохое настроение;
Ø уверенность в своих знаниях, умениях;
Ø умение импровизировать;
Ø умение пользоваться различными средствами обучения, в том
числе ТСО и ЭВТ.
3. Соблюдение
правил, обеспечивающих успешное проведение урока:
Общие:
Ø Определить место урока в теме, а темы – в годовом курсе,
выделить общую задачу урока.
Ø Отобрать литературу
к данной теме урока: научную, научно-популярную, методическую.
Ø Посмотреть учебную программу, перечитать объяснительную
записку, прочитать требования стандарта по данной теме, выяснить, что требуется
от учителя к данному уроку.
Ø Восстановить в памяти материал учебника, отобрать опорные
ЗУН.
Ø Конкретизировать задачи урока, выделить ведущую задачу.
Ø Сформулировать и записать её в плане таким образом, чтобы
она была доступна, понятна учащимся, осознана ими.
Ø Определить, что должен понять, запомнить ученик на уроке,
что он должен знать и уметь после урока.
Ø Определить, какой учебный материал, в каком объёме,
какими порциями, какие интересные факты будут использованы на уроке и сообщить
школьникам.
Ø Отобрать содержание урока в соответствии с его задачей,
выбрать наиболее эффективные способы изучения нового материала, формирования
новых ЗУН.
Ø Продумать, что и как должно быть записано на доске и в
тетрадях учащихся.
Ø Записать предусматриваемый ход урока в план урока,
представив себе урок как целостное явление.
Частные:
1.
Быть
собранным, чётко и ясно ставить задачи перед учащимися, соблюдать логику
изложения материала.
2.
Быть
доброжелательным, не оскорблять учеников, не возмущаться их незнанием или
непониманием. Помнить, что если большинство учащихся чего-либо не знает или не
понимает, то ошибку надо искать в способах организации их деятельности.
3.
Не
перебивать ученика, дать ему договорить. Нечёткий ответ может быть следствием
неясного вопроса.
4.
Задания
и инструктаж давать чётко, кратко, с обязательным выяснением того, как ученики поняли
требования.
5.
Пристально
следить за тем, как учащиеся слушают учителя. Потеря внимания - сигнал о том, что надо изменить темп,
повторять изложенное или включить в ход урока дополнительный материал.
6.
Помнить,
что показателем внимания могут быть активное слушание, сосредоточенность на
задании.
7.
Экономить
время, вовремя начинать урок, заканчивать его со звонком, не допускать
длительных проработок учащихся.
8.
Добиваться
выполнения каждого своего требования. Ни одного требование на уроке не должно
быть просто продекларированным!
9.
Темп
урока поддерживать интенсивным, но посильным для большинства.
10.
Стимулировать
вопросы учащихся, поддерживать их инициативу, одобрять их активность и
осведомлённость.
Педагогическая теория – это абстракция. Но
её практическое применение – всегда высокое искусство.
И. П. Подласый
Вимоги
до сучасного уроку
Загальнопедагогічні
1. Пріоритет
особистості учня в організації освітнього процесу.
2. Врахування
вікових та індивідуальних особливостей учнів.
3. Орієнтація
на процес навчання.
4. Орієнтація
на особистісні досягнення учнів.
5. Тривимірне
навчання.
6. Створення
емоційно-актуального фону уроку.
7. Педагогічний
такт і культура мови.
8. Пізнавальна
самостійність учнів.
9. Чітке
визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.
Дидактичні
1. Раціональне
використання кожної хвилини уроку.
2. Раціональна
єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.
3. Використання
активних методів навчання.
4. Зв'язок
з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем.
5. Формування
вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.
6. Індивідуалізація,
диференціація та інтенсифікація навчального процесу.
7. Використання
сценарних варіантів уроків, які забезпечуються різноманітними носіями
інформації.
8. Заохочення
прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.
9.
Організоване закінчення уроку.
Психологічні
1. Врахування
психологічних особливостей кожного учня.
2. Розумна
вимогливість і доброзичливість учителя до учнів.
3. Педагогічна
етика і психологічний такт.
Гігієнічні
1. Температурний
режим.
2. Норми
освітлення.
3. Провітрювання.
4. Відповідність
нормативам шкільних меблів.
5. Чергування
видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання.
Вибір раціональної структури уроку
Перелік
структурних елементів навчального заняття (уроку):
1. Організація
початку заняття.
2. Перевірка
виконання домашнього заняття.
3. Підготовка
до основного етапу заняття.
4. Засвоєння
нових знань і способів дій.
5. Первинна
перевірка розуміння матеріалу.
6. Закріплення знань і способів дій
7. Узагальнення і систематизація знань
8. Контроль і самоперевірка
знань
9. Підбиття підсумків заняття
10. Інформація про домашнє
завдання, інструктаж з його виконання
Структурні елементи навчального заняття
№/п
|
Етапи
|
Дидактичні завдання
|
Показники реального результату рішення
завдання
|
1
|
Організація початку уроку
|
Підготовка учнів до роботи
на занятті
|
Повна готовність класу й
устаткування, швидке включення учнів у діловий ритм
|
2
|
Перевірка виконання домашнього
завдання
|
Установлення правильності й
об’ємності виконання домашнього завдання всіма учнями
|
Оптимальність сполучення
контролю, самоконтролю й взаємоконтролю для встановлення правильності
виконання завдання й корекції пробілів
|
3
|
Підготовка основного етапу заняття
|
Забезпечення мотивації і
прийняття учнями мети навчально-пізнавальної діяльності, актуалізації опорних
знань і вмінь
|
Готовність учнів до
активної навчально-пізнавальної діяльності на основі опорних знань
|
4
|
Засвоєння нових знань і способів
дій
|
Забезпечення сприй-няття,
осмислення й первинного запам’ято-вування знань і споcо-бів дій, зв’язків і відно-син
в об’єкті вивчення
|
Активні дії учнів з
об’єктом вивчення; максимальне використання самостійності в добуванні знань і
оволодінні способами дій
|
5
|
Первинна перевірка
розуміння
|
Установлення правильності й
усвідомленості засвоєння нового навчального матеріалу, виявлення пробілів і
неправильних уявлень і їхня корекція
|
Засвоєння сутності
засвоюваних знань і способів дій на репродуктивному рівні. Ліквідація типових
помилок в учнів
|
6
|
Закріплення знань і спосо-бів
дій
|
Забезпечення засвоєння
нових знань і способів дій на рівні застосування в зміненій ситуації
|
Самостійне виконання
завдань, що вимагають застосування знань у знайомій і зміненій ситуації
|
7
|
Узагальнен-ня і система-тизація
знань
|
Формування цілісної системи
провідних знань по темі, курсу, виділення світоглядних ідей
|
Активна продуктивна
діяльність учнів щодо включення частини в ціле, класифікації й
систематизації, виявлення внутрішньо предметних і міжкурсових зв’язків
|
8
|
Контроль і самоперевірка
знань
|
Виявлення якості й рівня
оволодіння знаннями й способами дій, забезпечення їхньої корекції
|
Одержання достовірної
інформації про досягнення всіма учнями планованих результатів навчання
|
9
|
Підбиття підсумків заняття
|
Дати аналіз і оцінку
успішності досягнення мети і намітити перспективу наступної роботи
|
Адекватність самооцінки
учнів, вчителя. Одержання учнями інформації про реальні результати навчання
|
10
|
Інформація про домашнє
завдання, інструктаж з його виконання
|
Забезпечення розуміння
мети, змісту й способів виконання домашнього завдання. Перевірка відповідних
засобів
|
Реалізація необхідних і
достатніх умов для успішного виконання домашнього завдання всіма учнями
відповідно до актуального рівня їхнього розвитку
|
Класифікація
типів уроків:
1. Вивчення
і первинне закріплення нових знань.
2. Закріплення
нових знань.
3. Комплексне
застосування знань.
4. Узагальнення
і систематизація знань.
5. Перевірка,
оцінка й корекція знань.
Конструювання уроків різного
типу:
1. Вивчення
і первинне закріплення нових знань:
1 – 3 –
4 – 5 – 9 – 10
2. Закріплення
нових знань:
1 – 2 –
3 – 6 – 7 – 9 – 10
3. Комплексне
застосування знань:
1 – 3 –
7 – 8 – 9
4. Узагальнення
і систематизація знань:
1 – 3 –
7 – 8 – 9
5. Перевірка,
оцінка й корекція знань:
1 – 2 –
8 – 9 – 10
Гігієнічні вимоги до уроку
Ø Температурний
режим
Ø Освітленість
Ø Критичні
точки засвоюваності
Час
|
1-4 хв
|
5-23 хв
|
23-24 хв
|
35-45 хв
|
Засвоюваність
|
60%
|
80%
|
45-60 %
|
6 %
|
Кризи уваги:
1 – на
14-18 хвилині;
2 –
через 11-14 хвилин;
3 –
через 9-11 хвилин;
4 –
через 8-9 хвилин.
Практичні поради щодо формулювання мети уроку
математики
Мета уроку
1. Освітня мета уроку:
- забезпечити засвоєння (розуміння, поглиблення, розширення, узагальнення,
систематизацію, повторення, закріплення, застосування) основних математичних
знань: понять та їх визначень, властивостей, законів, правил, формул тощо;
- забезпечити оволодіння (міцне
засвоєння, закріплення, відпрацювання до автоматизму, самостійне складання алгоритму розв'язання задач) математичними
вміннями і навичками: раціональних обчислень, оцінки результатів, вимірювання,
побудови, тотожних перетворень, розв’язання рівнянь, нерівностей, їх систем,
побудови та читання графіків функцій, розв'язання прикладних задач, доведення,
роботи з таблицями, обчислювальними і вимірювальними приладами;
- формувати загальнонавчальні вміння і
навички
-
планувати свою роботу, порядок обчислень, розв'язання завдань, доведень,
побудов і т.д.;
-
працювати з навчальною математичною літературою (самостійно визначати мету
читання, виділяти основне в тексті, орієнтуватися у змісті, виконувати
запропоновані в тексті завдання, використовувати таблиці, довідники, додаткову
літературу, систематизувати інформацію);
-
послідовно, лаконічно, доказово вести математичні міркування;
-
символічно записувати математичні вирази під диктовку;
-
фіксувати в зошиті пояснення учителя і відповіді товаришів, використовуючи
різні форми запису;
-
самостійно перевіряти засвоєння матеріалу (контрольними запитаннями, переказом,
виконанням завдань), правильність виконання вправ, розв'язання задач (ходу рішення, результату) і т.д.
-
проконтролювати ступінь засвоєння знань, умінь і навичок з теми.
2. Розвиваюча мета уроку.
Основні
напрямки розвиваючої мети:
а) Формувати розумові вміння:
-
виділяти головне в досліджуваному матеріалі (суттєві ознаки математичних
понять, основні властивості геометричних фігур і т.д.);
-
порівнювати подібні поняття, способи математичних доведень, висновків,
встановлювати закономірності в математичних залежностях;
-
аналізувати (умова задачі, хід рішення і т.д.);
-
самостійно робити висновки з теми;
-
систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим.
б) Формувати логічні вміння:
-
здійснювати доказові міркування;
-
вміти логічно висловлювати думки;
-
проводити індуктивні і дедуктивні міркування.
в) Формувати вміння творчої
діяльності учнів:
-
формулювати гіпотези на основі спостережень, дослідів, аналізу навчального
матеріалу;
-
самостійно застосовувати знання при
розв’язанні практичних завдань;
-
використовувати евристичні прийоми, геометричну інтуїцію та інше при виконанні
навчальних завдань.
г) Формувати якості мислення
-
гнучкість (прагнення до різних способів розв'язання завдань, вміння знайти нестандартний спосіб
розв'язання задачі);
-
самостійність (прагнення самостійно здійснювати міркування, робити власні висновки, ставити запитання і
т.д.);
-
критичність (прагнення до оцінки достовірності, реальності отриманих результатів
при розв'язання завдань, до оцінки відповідей своїх товаришів);
-
розвивати просторову уяву;
-
розвивати систематичність і послідовність мислення.
При
визначенні розвиваючої мети уроку слід врахувати:
а)
характер викладу теоретичного матеріалу (індуктивний, дедуктивний);
б)
розвиваючі можливості завдань і вправ;
в)
вибір методів викладу (репродуктивні, репродуктивно-пошукові, пошукові);
г)
рівень розвитку класу, окремих учнів (у процесі педпрактики).
3.
Виховна мета уроку.
Формулювання
виховної мети при вивчення теми здійснюється у відповідності цілісного підходу до процесу становлення
особистості і охоплює всі основні сторони виховання учнів:
- моральне виховання (усвідомлення
пріоритету загальнолюдських цінностей; формування таких якостей особистості, як
відповідальність, організованість, дисциплінованість, обов'язок, честь,
гідність, порядність, скромність, правдивість та ін.);
- трудове виховання (сумлінне
ставлення до праці, культура і дисципліна праці, ініціатива і творчість у
праці, підприємливість і діловитість, повага до людей праці, готовність до
вільного вибору професії та ін..);
- економічне виховання (формування
економічного усвідомленого ставлення до природного середовища, до шкільного
майна, до особистих речей; вміння задовольняти особисті потреби з
урахуванням економічних можливостей їх задоволення; раціональна організація
бюджету часу; бережливе ставлення до власності тощо);
- екологічне виховання (розуміння
цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних багатств суспільства і
кожної людини; відповідальне ставлення до природного середовища тощо);
- правове виховання (готовність до
свідомого дотримання правових норм, повага до законів і готовність виконувати
закріплені в них вимоги);
- естетичне виховання (досконалість
мови; оригінальність при розв’язанні завдань і доведенні теорем. Виховувати почуття краси: естетикою
креслень, малюнків, схем; елементами математики в естетиці природи (симетрія,
періодичність). Викликати здивування:
незвичайним рішенням, доведенням; парадоксальністю, новизною математичних
фактів і теорій; математичними мотивами у художній літературі; незвичайними
історико-математичними фактами);
- фізичне виховання (сприяти
нормальному фізичному розвитку, зміцненню здоров'я, підтримання на високому
рівні загальної працездатності );
- політичне виховання (виховувати
патріотизм: формувати гордість за досягнення вітчизняних вчених-математиків і
вітчизняної математичної школи; показувати приклади захопленості математикою
видатних політичних діячів)
- формувати світогляд (правильні
уявлення), пов'язані з:
-
природою математики та її об'єктів, джерелами її виникнення (реальний світ,
практичні потреби людей), етапами і причинами розвитку математичних знань
(потреби практики, протиріччя у математиці);
-
сутністю і специфікою математичних методів як наукових методів пізнання;
-
місцем математики в системі наук;
-
роллю математики в науці, техніці, виробництві; у дослідженні закономірностей
реального світу, у вирішенні практичних завдань;
-
умовами застосовності математичних понять;
-
історією розвитку математики, досягненнями вітчизняної математичної школи,
життям та діяльністю відомих учених-математиків;
-
відображенням у математичних поняттях і їх властивостях реальних процесів;
-
спільністю математичних абстракцій, спільністю відображення матеріального світу
в математичних поняттях, описом процесів і явищ математичними формулами,
рівняннями і т.д.;
-
особливостями відображення дійсності в математичних закономірностях;
-
умовами і причинами, що викликали появу тих чи інших понять, що дали поштовх
розвитку різних галузей математики;
-
методологічною сутністю понять в математиці (пояснення, обґрунтування,
доведення, аксіома, теорема, істина).
Тільки ідея, а не техніка і талант можуть бути передані
від однієї людини іншій, а тому тільки в вигляді ідей, тобто в вигляді
теоретичної науки може існувати педагогіка.
П.П.
Блонський
Примерные формулировки целей уроков
|
Не
проложив новой колеи в способах преподавания нельзя достигнуть существенной
цели образования.
Н.И.
Пирогов
Пути и методы
формирования ключевых компетентностей
на уроках математики
Социальная
компетентность
1. Предоставлять учащимся возможность выбора вариантов
заданий и путей решения задач.
2. Применять тестовые и разноуровневые задания,
которые дают ребенку право выбора, учить
их делать выбор посильного варианта, уровня.
3. Учить детей высказывать собственную точку зрения,
выслушивать точку зрения товарища, согласовывать их и приходить к
взаимопониманию.
4. Создавать и решать проблемные ситуации.
5. Использовать самооценку и взаимооценку учащихся.
6. Предоставлять учащимся возможность проявлять
инициативу.
7. Применять интерактивные методы обучения.
Коммуникативная
компетентность
1. Стимулировать умения учащихся высказывать и
отстаивать свою точку зрения, способ решения.
2. Использовать устные, письменные рецензии на ответ.
3. Совершенствовать умение детей сформулировать цели
собственной деятельности и делать выводы о своей работе.
4. Учить учащихся комментировать решения своих задач.
5. Применять взаимоопрос и взаимопроверку с дальнейшим
комментированием.
6. Организовывать групповые формы работы.
7. Создавать условия для развития умения вести учебный
диалог, умения доказывать утверждения и тождества.
8. Использовать коммуникативные приемы: проведение
защит творческих работ; подготовка учащимися нестандартных вопросов.
9. Расширять математический словарный запас.
10. Учить учащихся составлять алгоритмы решения задач.
11. Проводить библиотечные уроки.
Поликультурная
компетентность
1. Воспитывать учащихся на примерах жизненного и
творческого пути выдающихся математиков.
2. Формировать толерантное отношение к культурам и
традициям других народов.
3. Использовать информацию из истории математических открытий.
4. Использовать художественную литературу в процессе
преподавания математики.
5. Характеризовать вклад в науку ученых разных
национальностей, подчеркивать вклад в развитие науки украинских математиков.
6. Решать задачи историко-культурного и экологического
содержания.
7. Дать характеристику значения конкретных
математических формул в обыденной жизни.
8. Проводить интегрированные уроки.
Компетентность самообразования и саморазвития
1. Формировать общеучебные умения учащихся как основу
самообразовательной деятельности.
2. Стимулировать познавательный интерес учащихся.
3. Практиковать дифференцированные домашние задания и
приемы опережающего обучения.
4. Составлять и реализовывать программы
самообразовательной деятельности учащихся.
5. Использовать развивающие задачи.
6. Приобщать учащихся к выполнению творческих заданий,
к участию в интеллектуальных мероприятиях.
7. Проводить развивающие и познавательные игры.
8. Приобщать детей к кружковой работе.
9. Давать учащимся советы по познавательным изданиям,
телевизионным программам, литературе, как средствам для самообразования.
Компетентность продуктивной творческой деятельности
1. Обеспечить высокий научный уровень преподавания
математики.
2. Использовать творческие задания, создавать проблемные
ситуации на основе современной жизни.
3. Создавать условия для составления и решения
учащимися математических сказок, стихотворений, научно-фантастических
рассказов.
4. Привлекать учащихся к разработке и участию в
мероприятиях творческого характера.
5. Привлекать учащихся к участию в олимпиадах.
6. Помогать учащимся познавать себя, самоопределяться,
самореализовываться.
7. Стимулировать дивергентное мышление.
Информационная компетентность
1. Учить детей работать с учебником, математическим
словарем, с дополнительной и справочной литературой.
2. Рекомендовать алгоритмы решения задач.
3. Способствовать формированию умений обрабатывать
информацию на основе анализа, синтеза, сравнения, обобщения и т.д.
4. Учить детей пользоваться таблицами, самостоятельно
составлять таблицы, использовать рисунки, алгоритмы, диаграммы, схемы,
сворачивать (обобщать) информацию (сокращенная запись условия задачи).
5. Обучать детей диалогу как способу получения
информации друг от друга.
6. Стимулировать у учащихся стремление работать с
компьютером, использовать возможности Internet.
7. Учить детей информационному прогнозированию.
Примеры формирования компетентности
учеников на разных этапах урока
Этапы урока
|
Цель
Результативность
|
Виды деятельности
|
А. Проверка
домашнего задания
|
Цель: активировать умственную деятельность учеников, развивать
критическое мышление, учить оценивать знания учеников
Результативность: формирование познавательной компетентности
|
1. Рецензирование ответов
(домашнего задания)
|
Цель: развивать самостоятельность мышления, формировать гибкость и
точность мысли, развивать внимание и память
Результативность: формирование самообразовательной компетентности
|
2. Математический диктант
(по страницам домашнего задания с ограничением времени решения)
|
|
Б. Объяснение нового материала
|
Цель: учить исследовательской работе
Результативность: формирование поликультурной компетентности
|
1. Доказательство теорем, лемм и т.п.
|
Цель: учить краткой рациональной записи, отрабатывать умение делать
выводы и обобщения
Результативность: формирование информационной компетентности
|
2. Лекция с использованием приобретенной учениками информации
|
|
Цель: учить оперировать знаниями, развивать гибкость
использования знаний
Результативность: формирование познавательной, самообразовательной, социальной
компетентностей
|
3. Исследовательская лаборатория
(коллективная экспериментальная работа)
|
|
В. Физкульт-минутка
|
Цель: развивать эмоциональность речи, творческую деятельность
Результативность: формирование компетентного отношения к своему здоровью
|
Игры-физкультминутки
|
Г. Закрепление, тренировка, отрабатывание умений и навыков
|
Цель: изучить свойства дроби, и т.п.
Результативность: формирование познавательной компетентности
|
1. Учебная самостоятельная работа
|
Цель: закрепить знания о производной и ее применении, и т.п.;
разработать правила (алгоритмы) запоминания
Результативность: формирование компетентности, которая оказывает содействие
саморазвитию
|
2. Исследование различных видов памяти
|
|
Цель: закрепить умение решать задачи и примеры
Результативность: формирование интеллектуальной и поликультурной компетентностей
|
3. Решение задач, примеров с комментированием
|
|
Цель: закрепить знания учеников, формировать умения проверять, слушать,
думать
Результативность: формирование познавательной компетентности
|
4. Математическая эстафета
|
|
Цель: развивать личную позицию учеников, опираясь на их знание темы
Результативность: формирование интеллектуальной
компетентности
|
5. Решение задач несколькими способами
|
|
Цель: обучать
работе с информацией; закрепить знание текста, понимание темы
Результативность: формирование
коммуникативной и познавательной компетентностей, развивать индивидуальные
способности
|
6. Работа с учебником
(учебная практическая работа)
|
|
Д. Творческая работа
|
Цель: показать на основе изученного материала умение учеников
создавать проекты
Результативность: формирование поликультурной
компетентности
|
1. Создание проектов
|
Цель: учить учеников на основе своих знаний находить решения задач
прикладного характера
Результативность: формирование поликультурной,
коммуникативной компетентностей
|
2. Заседание математического кружка
|
|
Э. Контроль
|
Цель: учить детей воображению и умению абстрагироваться
Результативность: формирование интеллектуальной
компетентности
|
1. Создание рекламы(презентации) изучаемой темы (урока), работа
в группах со взаимной оценкой
|
Цель: учить детей, опираясь на полученные знания, самостоятельно
работать
Результативность: формирование социальной
компетентности
|
2. Самостоятельная работа со взаимопроверкой; дифференцированная
контрольная работа
|
|
Е. Домашнее задание
|
Цель: проверить усвоение материала урока, формировать умение подбирать
примеры
Результативность: формирование компетентности, которая оказывает содействие
саморазвитию
|
1. Составить вопросы, задачи и примеры по теме урока
|
Цель: проверить знания учеников согласно их уровню подготовки
Результативность: формирование интеллектуальной
компетентности
|
2. Разноуровневые задачи: репродуктивные, особой сложности, на
сообразительность, математическую логику и т.п.
|
Воспитатель
– это художник; школа – мастерская, где из кусков мрамора появляется
произведение искусства.
К.Д.
Ушинский
Зразки структури деяких типів уроків
Урок вивчення і первинного закріплення нових знань
Мета
– вивчення й первинне усвідомлення нового навчального матеріалу, осмислення
зв’язків і відносин в об’єктах вивчення.
Етап уроку
|
Зміст
|
Організаційний
|
Створення психологічної атмосфери уроку,підготовка обладнання,
включення учнів у діловий ритм уроку. Формулювання мети й завдань
уроку,очікуваних результатів.
|
Мотивації навчальної діяльності
|
Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу, стимулювання пізнавального
інтересу, перетворення змісту навчання на особистісно значущий
|
Актуалізація опорних знань
|
Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для
опанування нового матеріалу. Оцінка вчителем рівня підготовленості учнів.
|
Вивчення нового матеріалу
|
Головний етап уроку – опанування учнями нових знань і способів дій.
|
Первинна перевірка засвоєння знань,закріплення Контроль і
самоперевірка знань
|
Репродуктивне відтворення вивченого матеріалу, виконання завдань на
вивчення головного в новій інформації, виконання творчих завдань на основі
вивченого, первинна перевірка рівня засвоєння й розуміння матеріалу
|
Підсумки уроку. Рефлексія.
|
Встановлення відповідності між поставленими завданнями уроку та
результатами, внесення коректив, аналіз навчальної діяльності.
|
Інформація про домашнє завдання
|
Повідомлення обсягу і змісту д/з, інструктаж щодо його виконання.
|
Урок формування вмінь та навичок
Мета – вторинне
осмислення вже відомих знань, формування вмінь і навичок їх застосування.
Етап уроку
|
Зміст
|
Організаційний
|
Створення психологічної атмосфери уроку,підготовка обладнання,
включення учнів у діловий ритм уроку. Формулювання мети й завдань уроку, очікуваних
результатів.
|
Мотивації навчальної діяльності
|
Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу, стимулювання
пізнавального інтересу, перетворення змісту навчання на особистісно значущий.
|
Визначення можливостей застосування цих знань.
|
Постановка конкретизованих завдань уроку, перевірка раніше вивчених теоретичних
матеріалів, на основі яких формуються навички та звички.
|
Актуалізація опорних знань та їх корекція
|
Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для
опанування нового матеріалу. Оцінка вчителем рівня підготовленості учнів.
|
Пробне застосування знань
|
Застосування на практиці для поглиблення та розширення меж раніше
засвоєних знань
|
Вправи за зразком і в подібних умовах з метою безпомилкового
застосування знань
|
Вправи на освоєння та закріплення навичок та вмінь, тренувальні вправи
за зразком, інструкцією, алгоритмом
|
Вправи з перенесенням у нові умови
|
Вправи з перенесенням у нові умови, ускладнені, диференційовані або
індивідуальні. Вправи творчого характеру.
|
Підсумки уроку. Рефлексія.
|
Встановлення відповідності між поставленими завданнями уроку та
результатами, внесення коректив, аналіз навчальної діяльності
|
Інформація про домашнє завдання
|
Повідомлення обсягу і змісту д/з, інструктаж щодо його виконання
|
Урок застосування знань, умінь та навичок
Мета
– формування вмінь самостійно
застосовувати знання, уміння й навички, використовувати їх у нових
умовах.
Етап уроку
|
Зміст
|
Організаційний
|
Створення психологічної атмосфери уроку,підготовка обладнання,
включення учнів у діловий ритм уроку. Формулювання мети й завдань
уроку,очікуваних результатів.
|
Актуалізація ЗУН, необхідних для творчого застосування знань
|
Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для
опанування нового матеріалу. Оцінка вчителем рівня підготовленості учнів.
|
Узагальнення й систематизація знань і способів діяльності
|
Повторення або вивчення в незначних обсягах знань, їх систематизація,
повторення знань для формування навичок та вмінь
|
Засвоєння зразка ЗУН
|
Застосування умінь та навичок у стандартних умовах – за аналогією
|
Застосування узагальнених ЗУН у нових умовах
|
Вправи для застосування ЗУН у змінених умовах, творче застосування
знань та вмінь, вправи на відпрацювання навиків
|
Контроль і самоконтроль ЗУН
|
Перевірка виконаних робіт, корегування у разі необхідності
|
Підсумки уроку. Рефлексія.
|
Встановлення відповідності між поставленими завданнями уроку та
результатами, внесення коректив, аналіз навчальної діяльності
|
Інформація про домашнє завдання
|
Повідомлення обсягу і змісту д/з, інструктаж щодо його виконання
|
Урок узагальнення і систематизації знань
Мета
– засвоєння знань у системі, приведення одиничних
знань у систему
Етап уроку
|
Зміст
|
Організаційний
|
Створення психологічної атмосфери уроку,підготовка обладнання,
включення учнів у діловий ритм уроку. Формулювання мети й завдань
уроку,очікуваних результатів.
|
Підготовка учнів: повідомлення теми, проблеми
|
Вступне слово вчителя, значення матеріалу вивченої теми, повідомлення
мети та завдань уроку
|
Узагальнення окремих фактів, понять, явищ
|
Повторення, узагальнення окремих фактів, понять, явищ
|
Повторення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи
знань
|
Виконання учнями індивідуально, групами або всім класом різних усних
та письмових завдань узагальнюючого і систематизую чого характеру, які
формують узагальнені уміння та створюють знання на основі фактів, явищ,
понять
|
Приведення одиничних знань у систему (самими учнями)
|
Формування висновків (учнями) за вивченим матеріалом
|
Підсумки уроку. Рефлексія.
|
Встановлення відповідності між поставленими завданнями уроку та
результатами, внесення коректив, аналіз навчальної діяльності
|
Інформація про домашнє завдання
|
Повідомлення обсягу і змісту д/з, інструктаж щодо його виконання
|
Переходити
від аналізу до синтезу, з прикладів добувати правила –найкорисніша система у
викладанні.
В.Г.Белінський
Акмеологический урок
Урок –
это зеркало общей и педагогической культуры учителя, мерило его интеллектуального богатства, показатель
его кругозора, эрудиции.
В. Сухомлинский
Практически во всех странах мира сфера
образования сконцентрировала свои усилия на трансляции из поколения в поколение
преимущественно фрагментарных, технократических ориентированных знаний, умений
и навыков. Вне границ ее внимания продолжает оставаться формирование целостной
картины материального и духовного мира, определение молодым человеком своего
места с целью самореализации на основе заложенных способностей и задатков. Эту
проблему можно попытаться решить при помощи педагогической акмеологии.
Акмеология
– наука о достижении человеком высших вершин в жизнедеятельности и
самореализации творческого потенциала.
Термин
«акмеология» происходит от древнегреческого «акме» и определяется как «
наивысшая точка, зрелость» ( в дословном переводе – вершина, цветущая пора).
Греки словом «акме» называли период жизни человека, когда проявляется зрелость
всего, на что способен человек, когда расцвели
и находятся на вершине все возможности и силы.
Цель
акмеологии – усовершенствовать личность, помочь в достижении ею вершин
физического, духовного, морального и профессионального развития.
В акмеологии разработан собственный
методологический инструментарий. Методы, позволяющие сделать урок
акмеологигеским, можно объединить в три группы:
- приемы создания ситуации успеха в обучении;
- приемы активизации познавательной
деятельности учащихся;
- стратегии творческого поиска.
Вывод:
акмеологический урок – это урок, на котором ученик чувствует себя комфортно. Он
знает, что каждое его достижение будет замечено учителем.
Акмеологический урок – это урок, на котором
ученик получает удовольствие.
Акмеологический урок – это урок, на котором
интересно.
Акмеологический урок – это урок, на котором
учитель поставил правильно образовательную, развивающую и воспитательную
задачи и на 99% выполнил.
Акмеологический
урок – это урок, после которого ученики еще остаются в кабинете, обсуждая
услышанное, а дома с увлечением рассказывают то, что узнали на уроке.
Приемы создания
и проведения акмеологического урока
Приемы создания
ситуации успеха в обучении
· Прием «
Поверь в себя». Учитель
создает условия, при которых ребенок, выполняя задание, начинает верить в свои
силы.
· Прием
«Личное открытие».
Подготовленная учителем ситуация направлена на осознание ребенком собственных
способностей, формируя тем самым творческий потенциал ученика.
· Прием
«Навеивание». Создание позитивной психологической атмосферы. Нацеливание
ребенка на работу словами «Такая работа тебе по силам». « У тебя к этому
способности»
· Прием
«Взрыв эмоций». Применяя похвалу или критику, учитель воздействует на
эмоциональное состояние ребенка.
· Прием
«Услышу каждого». Учитель организовывает работу так, что каждый имеет возможность
отвечать.
· Прием
«Констатация успеха». Учитель констатирует каждый успех ребенка,
вдохновляя его на новые достижения.
Приемы
активизации познавательной деятельности учащихся
· Прием актуальности.
Мотивация учебной деятельности путем объединения учебного материала с фактами,
актуальными в современном мире.
· Прием
эстетического стимулирования. Дополнение содержания учебного предмета
эстетично значимой информацией.
· Прием
эмоционального стимулирования. Создание ситуации
эмоционального переживания демонстрацией фрагментов фильмов, видеоклипов,
социальных роликов.
· Прием «информационная
палитра». Дополнение учебного материала интересными
сведениями, фактами, историческими данными.
· Прием
исследования.
Формирование новых знаний и формулирование учащимися выводов на основе проведенных
экспериментов, анализа собранных учителем примеров, решения познавательных
задач.
· Эвристический прием. При помощи удачно поставленных вопросов
учитель наводит учащихся на идею решения.
· Прием «Межпредметные
связи».
Развивать интерес к обучению путем объединения излагаемого материала со
знаниями по другим учебным предметам.
· Прием «Связь
поколений». Мотивация учебной
деятельности путем применения высказываний известных людей.
· Прием «Специальная
ошибка». Предполагает применение
учителем специально допущенных ошибок с целью обратить внимание учащихся,
обратиться к ним за помощью.
· Прием
«Анонсирования». Состоит
в заинтересованности учащихся учебным
предметом путем анонсирования темы или формы работы на следующем уроке.
Возможна предварительная работа с учащимися с целью подготовки их к решению
отдельных задач вместо учителя.
· Прием «Мнемоническая
шкатулка». Прием
состоит в необычной формулировке отдельных правил или определений с целью их
лучшего запоминания.
· Прием
дидактической игры. Развитие интеллектуальных, эмоциональных,
мотивационных качеств через игровую деятельность.
Стратегии творческого поиска (по С.С. Пальчевскому)
Стратегия творческого поиска
– это больше многомерная форма работы учителя. Она развивает логическое
мышление, нацеливает на творчество, помогает выделить компоненты одаренности в
сферах повседневной жизни: в мире увлечений, в быту, в общении, решении
жизненных ситуаций. Применение стратегии творческого поиска на уроке – это
направление мыслей учащихся в нужное русло, что способствует развитию
творческих способностей, но на основе логического мышления.
· Стратегия творческого
поиска «Альпинист». С углублением в проблему постепенно
расширяется зона творческого поиска и появляется больше методов, приемов для
достижения поставленной цели. При этом для достижения цели намечается алгоритм
работы.
· Стратегия
творческого поиска « Сбор грибов».
Необходимо отыскать много данных, фактов, которые нацеливают на вывод.
Например, на этапе актуализации упражнения подобраны так, что при
объяснении нового материала учащиеся могут «зацепиться» мыслью за
имеющиеся у них знания и продолжить развивать идею самостоятельно. Т.е.
«схватить» мысль.
· Стратегия
творческого поиска « Поэзия».
Используя выбор, применить возможности объединения. Например, для лучшего
понимания утверждения учащимся
предлагается его запись с пропуском некоторых ключевых слов. Детям предлагается подобрать эти слова.
Делается анализ нескольких предложенных вариантов и зачитывается оригинал.
· Стратегия
творческого поиска «Уникум». Учащимся
ставится задание создать качественно новый продукт творческой деятельности,
аналогии которому они не встречали. Применяется при решении нестандартных
задач.
· Стратегия
творческого поиска «Принцип дополняемости».
Сводится к поиску объединяющей основы для разных точек зрения и осуществления
соответствующей коррекции. Суть этой стратегии: из разных идей выбрать зерна
истины и сформулировать правильное утверждение.
· Стратегия
творческого поиска «Объединение». Основана на способности человеческого мозга
соединять, на первый взгляд, несоединимые объекты: предметы, слова,
чувства - с одной стороны, и идеи - с
другой. Необходимо найти ассоциацию между определенным предметом и поставленной
проблемой. Необходимо применять при решении прикладных задач, нестандартных
задач, а также на этапе мотивации учебной деятельности.
· Стратегия творческого поиска «Путь из системы». Предполагает ученические индивидуальные
творческие задания, которые стимулируют личность к саморазвитию. Можно
применять при задании творческого домашнего задания, с правом выбора возможных
вариантов его выполнения.
· Стратегия
творческого поиска «Воскрешение».
Базируется на возвращение человека в проблемной ситуации к известным фактам.
Один из примеров – некоторые случаи решения тригонометрических,
логарифмических, показательных уравнений. Многие из них можно при решении
свести к квадратным.
· Стратегия
творческого поиска «Квадратики». Суть
этой стратегии состоит в разделении работы на структурные части, постепенно
приближаясь к синтезирующей основе. Когда учащиеся не видят алгоритма решения
задачи, им можно предложит выполнить отдельные шаги. Выполнение таких действий
порождает новые идеи.
· Акмеологическая
методика «Преобразующее мышление».
Создание ассоциаций, которые в своем соединении могут привести к новой идее.
· Акмеологическая
тактика «Последовательное покорение». Тактика
означает действия в определенной последовательности, в которой формируются
умения и навыки в строгом порядке.
Учитель должен быть свободным
творцом, а не рабом чужих указаний. Воспитание – это искусство, а не ремесло, в
этом – корень учительского дела
Л.Н.Толстой
Воспитание
не только должно развить разум человека и дать ему известный объём сведений, но
должно зажечь в нём жажду серьёзного труда, без которой жизнь его не может быть
ни достойной, ни счастливой.
К.Д. Ушинский
Конструктор акмеологического урока
Основные
этапы урока
|
Примеры
акмеологических приемов
|
Этап проверки домашнего задания
|
Приемы:
«Специальная ошибка», дидактическая игра, «Информационная палитра»,
анонсирование.
Стратегии
творческого поиска: «Поэзия», «Принцип дополняемости»
|
Актуализация опорных знаний
|
Приемы:
дидактическая игра, эвристический, «Специальная ошибка».
Стратегии
творческого поиска: «Сбор грибов», «Альпинист»,
«Воскрешение», «Квадратики», акмеологическая методика, « Преобразующее
мышление»
|
Мотивация учебной деятельности
|
Приемы:
актуальности, эстетического стимулирования, эмоционального стимулирования,
«Информационная палитра», «Связь поколений»
Стратегии
творческого поиска: «Объединение», «Упрощение»,
акмеологическая методика,
«
Преобразующее мышление»
|
Изучения
нового материала
|
Приемы: исследование,
эвристический, семантизации, «Межпредметные связи», «Информационная палитра»
Стратегии
творческого поиска: «Сбор грибов», «Поэзия». «Принцип
дополняемости», «Упрощение», «Объединение», «Квадратики», акмеологическая
методика, « Преобразующее мышление»
|
Физ минута (релаксация)
|
Тематические физминутки, просмотр
тематических видеоклипов, дидактические подвижные игры.
|
Закрепления нового материала
|
Приемы:
эвристический, актуальности, анонсирования, «Специальная ошибка»,
дидактическая игра, «Мнемоническая шкатулка».
Стратегии
творческого поиска: «Уникум», «Альпинист», «Воскрешение»,
«Квадратики», «Упрощение»,
«Объединение».
Акмеологическая
тактика
«Последовательного покорения"
|
Рефлексия
|
Приемы:
эвристический, «Межпредметные связи», «Специальная ошибка», анонсирование,
«Связь поколений», «Мнемоническая шкатулка»
Стратегии
творческого поиска: «Сбор грибов», «Поэзия», «Принцип
дополняемости».
|
Домашнее задание
|
Приемы:
исследования, анонсирования
Стратегии
творческого поиска: «Путь из системы», «Объединение»
|
Современные
инновационные технологии:
а) интерактивные;
б)
технологии проектного обучения;
в)
компьютерные технологии;
г)
здоровьезберегающие;
д)
креативные;
е)
игровые;
ж)
тренинги,
з)
коучинг.
Интерактивные технологии:
Ø самооценка *
эвристическое обучение
Ø взаимооценка * проблемное
Ø ажурная
пилка *
дебаты
Ø аквариум *
метод проектов
Ø микрофон *
ролевая игра
Ø дискуссия * 2-4 - все
вместе
Ø мозговой
штурм *
деловая игра
Ø дерево
решений
Самоаналіз уроку
Ø Місце даного уроку в
темі;
Ø специфіка уроку;
Ø тип уроку;
Ø реалізація навчальної,
розвивальної, виховної мети уроку;
Ø розподіл навчального
часу;
Ø використані методи
навчання;
Ø використані форми
навчання;
Ø здійснення
диференційованого підходу до навчання;
Ø організація контролю за
засвоєнням знань, умінь і навичок;
Ø використання
навчально-матеріальної бази кабінету;
Ø психологічний клімат на
уроці.
Література
1. Різні
види нетрадиційних уроків. Дидактика. Навчальний посібник / І.В. Малафіїк
– К.: Кондор, 2009.– 406 c.
2. Ягупов
В.В. Педагогіка: Навч. посібник /В.В. Ягупов. – К. : Либідь, 2002. - 560 с.
3. Воронкіна
Л. І. Сучасний урок: пошуки, перспективи – Електронний ресурс – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons summary/edu technology/45910/
4. Драчук
В.О. Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку – Електронний ресурс –
Режим доступу: http://timso. koippo.kr.ua/hmura10/
psyholohichni-aspekty-efektyvnosti-suchasnoho-uroku/
5. Андрєєва
В.М., Григориш В.В. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути
вчителем-майстром. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – С. 186 – 193.
6. Панченко
С. Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку // Психолог. – 2006. – №6.
– С. 6 – 8.
7. Туріщева
Л.В. Психолого-педагогічні аспекти уроку. – К., 2006. – С. 164 – 167.
8. Хижняк
Л.В. Організаційний аспект уроку. Типи уроків та їх структура – Електронний
ресурс – Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/ uk/article/
organizatsiinii-aspekt-uroku-tipi-urokiv-ta-yikh-s.html
9. Науково-методичний
посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. — К.:
Видавництво А. С. К. , 2004. — 192 с.
10. Гаєнко Т.О. Вимоги до сучасного уроку – Електронний ресурс – Режим доступу: http://akimrmofiz.ucoz.ua /publ/vimog_ do_suchasnogo_
uroku_gaenko t o/1-1-0-5
11. Особливості сучасного уроку математики
[Електронний ресурс] / О. А. Жерновникова // Педагогіка та психологія . - 2013.
- Вип. 43. - С. 27-33.
12. Швець Т.М. Сучасний урок у контексті
компетентнісного підходу – Електронний ресурс – Режим доступу: http://bit.ly/1BzLDSq
13.
Татаровська Р.П. Методика традиційного
уроку - – Електронний ресурс – Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/metodika-traditsiinogo-uroku.html
Немає коментарів:
Дописати коментар